Як усиновити дитину без письмової згоди її батька (матері)

Опубліковано Jun 6, 2013 в Сімейне право, Статті

Іноді трапляється так, що вітчим (мачуха) стає для дитини більш близьким та рідним ніж той з батьків, який не проживає разом з дитиною.
Задля того, щоб виключити зі спілкування такі слова, як «вітчим», «мачуха», «падчерка», «пасинок», а також з інших підстав, фактичні батьки приймають рішення про усиновлення дитини.
Таке усиновлення називається внутрісімейним.

Першим етапом в процесі усиновлення дитини є звернення до Служби у справах дітей та збір відповідного пакета документів, серед яких нотаріально посвідчена згода того з батьків, який проживає окремо від дитини.
І з цим найчастіше виникають труднощі, оскільки вищевказаний батько (мати) дитини, як правило, відмовляється писати подібні згоди або намагається «на цьому заробити».
У такому випадку деякі з юристів та адвокатів, або для того щоб більше грошей заробити, або у зв’язку із низьким рівнем кваліфікації, пропонують своїм клієнтам звернутися до суду із позовною заявою про позбавлення батьківських прав, після чого починати процес усиновлення.

Виходить так, що люди змушені два рази збирати достатньо великий пакет документів для Служби у справах дітей та суду, оплачувати послуги адвоката за ведення двох окремих судових справ, чекати поки рішення у першій справі пройде всі інстанції та набере законної сили, після чого процес починається знову.

Як цього запобігти?

Деякий час тому до мене звернулося подружжя с проханням вести справу про позбавлення батьківських прав недобросовісного батька дитини, а також виявили бажання у майбутньому провести внутрісімейне усиновлення.

Звірившись із нормами діючого законодавства, я запропонувала більш короткий шлях вирішення даного питання, який полягає у проведенні усиновлення з автоматичним позбавленням батьківських прав в одному провадженні, тобто без згоди біологічного батька дитини на підставі частини 2 статті 219 Сімейного кодексу України:

Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Як же були здивовані співробітники Служби у справах дітей, коли замість письмової нотаріально посвідченої згоди на усиновлення біологічного батька, я їм показала Сімейний кодекс України, а саме ч. 2 ст. 219.
Виявилось, що вони ніколи не читали вказану частину статті, у зв’язку з чим повідомили, що документи не приймуть та висновок для суду не нададуть.

Декілька скарг вирішили проблему з необізнаними співробітниками Служби у справах дітей, їм було надано роз’яснення з приводу їх подальших дій, тому більше перепон для вирішення справи в суді не було.

Після оголошення рішення про усиновлення в суді, мені та моїм клієнтам повідомили, що наша справа лише четверта по Україні, тобто мало хто наважується зв’язуватись із нормою закону по який немає судової практики…

Таким чином, без будь-яких фінансових винагород посадовцям і достатньо в короткий термін, мої клієнти не тільки провели внутрісімейне усиновлення, але і автоматично позбавили батьківських прав недобросовісного біологічного батька в одному судовому провадженні.

З повагою, адвокат Тетяна Олексіївна Проскура.

тел. (067) 659-51-28

тел. (095) 590-29-09