Визнання заповіту недійсним

Главою 85 Цивільного кодексу України визначені певні правила про те, хто може скласти заповіт, ким він має бути посвідчений, яким чином оголошений та виконаний. Тільки при дотриманні усіх положень закону, можливе спадкування за заповітом.

Першою важливою умовою дійсності заповіту є те, що скласти заповіт має право особа, яка має повну цивільну дієздатність.
Реалізувати право на заповіт можливо тільки особисто, тобто представництво у такому випадку не допускається.

У випадку порушення вищезазначених вимог, а також недотримання форми заповіту та правил його посвідчення, передбачених Законом, такий заповіт є нікчемним (таким, що не відповідає нормам Закону).

Слід зауважити, що для встановлення нікчемності заповіту не має необхідності звертатися до суду, оскільки обов’язок щодо перевірки нікчемності заповіту покладений на нотаріуса.

Якщо нотаріус при відкритті спадщини встановить, що заповіт є нікчемним, він відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо ж дії нотаріуса не відповідають нормам Закону, тоді Ви маєте право їх оскаржити у судовому порядку.

В яких випадках заповіт можливо визнати недійсним?

Єдиною підставою для визнання заповіту недійсним в судовому порядку є встановлення факту того, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Іншими словами, спадкодавець поставив свій підпис на заповіті під тиском (тобто примусово) третіх осіб, або знаходився у такому стані, в якому не розумів значення своїх дій.

Розглянемо доказову базу у таких справах.

Для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними на момент складення заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу. В окремих випадках судом також призначається почеркознавча експертиза.

Незважаючи на те, що висновок експерта не є беззаперечним фактом і повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, на практиці він відіграє вирішальну роль при встановленні судом недійсності заповіту.

У судовій практиці періодично трапляються позови про визнання права власності на обов’язкову частку у спадщині, в яких сторона позивача просить суд визнати заповіт частково недійсним, оскільки претендує на обов’язкову частку у спадщині в порядку ст.1241 Цивільного кодексу України.
Однак, така позовна вимога не є юридично грамотною в межах позову про визнання права власності на обов’язкову частку у спадщині, оскільки встановлені Законом права спадкоємців ніяким чином не можуть впливати на волевиявлення спадкодавця, який може встановлювати коло спадкоємців на свій розсуд незалежно від тих чи інших норм Законів.
Іноді суди першої та апеляційної інстанції ігнорують неправильне застосування даної норми матеріального права, що призводить до скасування або часткового скасування Вищім спеціалізованим судом рішень судів попередніх інстанцій.

Вартість юридичної консультації адвоката у справах про визнання заповіту недійсним складає 400 грн.

З повагою, адвокат Тетяна Олексіївна Проскура.

тел. (067) 659-51-28

тел. (095) 590-29-09